Климовицька гімназія
У коридорі нашої гімназії знову було людно, як на великій перерві. Але цього разу тут панувала особлива тиша, що буває лише тоді, коли сотні сердець б’ються в один такт, згадуючи Людину, яка була серцем цього закладу. 1 березня у стінах Климовицької гімназії пройшов вечір зустрічі та спогадів «Світло, яке залишається з нами», присвячений багаторічній праці колишнього директора нашої гімназії – Юрія Івановича Лендєла. Це була тепла зустріч великої родини, яку він плекав десятиліттями. Здавалося, директор просто вийшов на хвилинку в коридор перевірити чи все гаразд, і ось-ось повернеться знову в кабінет. Екран оживав старими чорно-білими кадрами. Кожне фото викликало в залі то тихий сміх, то ледь чутне зітхання та сльози.
Зала ледь вмістила всіх, хто прийшов вклонитися пам’яті керівника-ветерани педагогічної праці:Надія Василівна Котубей, Катерина Стефанівна Котубей-ті,хто розпочинав свій шлях із директором.А також керівники та представники громади:Віктор Андрійович Симканинець – голова Іршавської міської ради, Тамара Василівна Супрун-головний спеціаліст відділу освіти Іршавської міської ради, Іван Іванович Терпай – заступник директора Іршавського МЦПО,Віталія Дмитрівна Лендел-директор Климовицької гімназії, Ростислав Михайлович Цільо- староста Загатянського старостинського округу.Цікаві спогади були від керівників, які в різні роки очолювали районну владу та зробили вагомий внесок у розвиток освіти та громади:Іван Степанович Попович, Степан Степанович Бобик, Олег Іванович Попович, Наталія Іванівна Трикур, колеги, сім’я (син, Сергій Юрійович Лендєл та дочка, Олеся Юріївна Лендєл) та найближчі люди.
Зустріч не стала вечором прощання… Навпаки, це було ствердження того, що справжній Вчитель нікуди не йде. Він залишається в кожній цеглині відбудованої школи, у кожному посадженому дереві та в долях тисяч людей, яким він дав путівку в життя. Вечір завершився символічним запаленням свічки пам’яті. Кожен вогник у руках присутніх став символом того знання та людяності, які директор посіяв у наших душах.
Висловлюємо щиру подяку приватному підприємцю м.Іршава - Лупаку Сергію Андрійовичу, за надану матеріальну допомогу та активну громадську позицію.
Дякуємо всім, хто долучився до організації цього світлого вечора. Кажуть, що вчительська доля-як свічка, яка згорає, даючи світло іншим. Юрій Іванович не просто горів сам, він навчив світитися кожного з нас. Нехай цей вечір стане початком нової традиції.
Пам’ятаймо не лише дати та вчинки! Бережім у собі те світло, яке він нам залишив!