Іршавський ліцей 1
Дівчата, які пишуть поезію, — це особливі люди, здатні передавати свої емоції, думки та переживання через слово. Їхні вірші часто наповнені чуттєвістю, глибиною й непередбачуваністю. Вони використовують поезію як спосіб самовираження, аби віднайти власний голос у світі та поділитися ним з іншими. Їхні слова можуть бути водночас ніжними і сильними, ніжними й зухвалими — це своєрідне полотно для відображення світу і внутрішнього світу авторки. Крізь поезію вони мають можливість зламати стереотипи, розповідати про своє бачення любові, боротьби, мрій і болю…
Приємно, що поезія торкається душ молодого покоління і надихає на творчість. Пропонуємо в переддень Всесвітнього дня поезії вашій увазі перші поетичні спроби учениць 9-А класу ( вчителька Магей О.В.). Вони не поетеси, вони тільки вчаться. Бажаємо їм творчих злетів.
Змінити цей світ неможливо.
Я знову вдаю з себе милу.
До чорта, може, все це!
Треба жити, як каже серце.
Відчувати, вчитись, радіти.
Думати, що ми ще діти.
Гнатись за ніччю і днем!
Дозволяти собі гратися з вогнем.
Думати, що до ста зможеш прожити.
Головне мету свою не загубити.
Земʼянська Ольга, учениця 9-А класу
Під небом синім напишу
Послання любові…
І тепер моїй душі
Спокою доволі.
Чи зігріє те тепло,
Чи вже не погасне?
Чи як свічка непостійна,
Все недовгочасне?
Анастасія Густі 9-А клас
