Іршавський центр професійного розвитку педагогічних працівників
Математика – це наука про красу. Це стиль, порядок, чіткість та якість. А що може бути зрозумілішим за математичні правила та закони? Математики мене підтримають на всі 100%.
Ті математики, що розбиралися з філософсько-психологічними особливостями НУШ 22 жовтня, порівнювали реформу з дощем. Легким прохолодним осіннім, жаданим літнім, з грозами та блискавками, теплим весняним, дуже різним, дуже грізним та, часом, небезпечним, але вкрай необхідним та життєдайним. Так і зміни приходять у школу, викликаючи найрізноманітніші почуття та емоції. Головне, щоб жоден учасник цього процесу не залишився осторонь грандіозних перемін.
Наталія Лендєл, учителька Ільницького спортивно-гуманітарного ліцею опрацьовувала ідею «НУШ – не наш», намагаючись чітко визначити ті проблемні моменти, що заважають якісно впровадити ідеї новизни в традиційний освітній простір. Часто вчителі виконують свою діяльність не завдяки…, а …всупереч. Всупереч недосконалій матеріальній базі та мотивації (чи повній її відсутності): STEAM – лабораторії, «оновлені підручники», навчальні програми, заробітна плата, курсова перепідготовка … Реформу здійснюють не нормативні акти чи стратегії розвитку, реформу здійснюють живі люди – вчителі, учні та батьки. Було б чудово, якби кожен реформатор чітко виконував свої обов’язки та не порушував права інших, як цього вчать правила математики.
Надія П’ятак, учителька Іршавського ліцею №1 пропонує робити правильно. Правильно виховувати дітей, правильно навчати здобувачів освіти, правильно вивчати математику та правильно застосовувати набуті знання в практичній роботі. Як це зробити якісно? Діяльнісний підхід, формувальне оцінювання, менторство та наставництво, очікувані результати навчання та групи результатів згідно галузевих критеріїв і багато інших нових термінів та їх тлумачень. Проте, коли освітня реформа проаналізована з точки зору «Наш – не НУШ», тобто наш школяр не новий, все стає простим та зрозумілим. І цікаві новітні терміни поступово отримують своє традиційне зрозуміле й знайоме всім забарвлення.
Про «НУШ – наш» чітко, влучно, по-математичному висловилася вчителька Іршавського ліцею Тетяна Попович. Для того, аби правильно розв’язати надскладну математичну задачу (в нашому випадку – це впровадити реформу НУШ) потрібно вивчити основні правила та закони математики (Концепція НУШ, ідеї, стратегії, основні складові реформи, методи та засоби реалізації…). Ми припустилися величезної помилки, коли почали практичну роботу без теорії та знання інструкцій. Тому й результат інколи не високий, тому й мотивація дуже низька.
Людина звикає до болю, людина звикає до втрати, людина звикає до всього. Здається, ми звикли до реформи НУШ. А чи звикли ми до дощу?
А дощ шумів,
Немов оскаженів.
Зірвався з ланцюгів,
З дахів,
З парканів.
Насправді, дощ –
То свіжості порив,
Щоб сонця промені
Були ще більш жадані.
Я дощ люблю.
Здається, навзаєм.
І монологи під дощем
Стають дуетом.
Бо саме там
Під проливним нічним дощем
Народжуються вірші.
І поети…
(Марина Кузьменко)
