Іршавський центр професійного розвитку педагогічних працівників
Без сокири не тесляр, без голки не кравець… а без інновацій – не педагог. Розумію, що не всі готові продовжити прислів’я саме так. Чому? Бо нове, цікаве, креативне поки що не стало елементом роботи. Елементом діяльності. Елементом навчання. Зараз мова йде не про учасників майстерки «Казкова педагогіка», презентованої 20 лютого вчительками української мови та літератури для своїх колег. Юні педагогині, обравши для опрацювання казку «Льодяне царство», зуміли вплести в свій віночок творчих доробок новітні технології, не порушивши основних принципів навчання: науковості, доступності, проблемності, наочності, самостійності та послідовності.
Наталія Корпош, учителька Іршавського ліцею №1, організувала командну роботу присутніх, використавши змайстровану за допомогою штучного інтелекту дидактику. Цікаві ребуси, на розв’язування яких учасники витрачали зусилля, онлайн-застосунки складали за кілька секунд; засоби для перевірки практичних завдань були скомпільовані безпосередньо перед початком зустрічі; можливість проявити творчий потенціал запропоновано через складання сенкану (вірша у п’ять рядків). Немов справжня Скарлетт о’Хара майстриня спланувала й впровадила в свою діяльність можливості сучасних технологій.
Естафету ефективного та цікавого навчання продовжила молода вчителька – Тетяна Матіко, яка успішно провадить свою професійну діяльність в Осійському ЗЗСО І-ІІІ ступенів імені Федора Потушняка.
В неповторному стилі Джен Ейр, пані вчителька зуміла залучити своїх колег до невимушеної участі в основних подіях запропонованої казки. Головний герой Василько, можливо вперше, отримав свою ідентифікацію через створені мобільними застосунками ілюстрації до казки. Через програмовані пазли учителі прочитали основні фразеологізми, що зустрічалися у творі. І знову до творчої діяльності: скласти діамантовий вірш (діамант-антонім), розв’язати філворд та дешифрувати прислів’я про добро. Добро, взаємодопомога, співпраця – основна ідея казки «Льодяне царство», такими хочеться бачити і щоденні елементи роботи вчителя та учнів на уроці. На завершення – психологічне віршоване розвантаження.
Завершила педагогічну майстерку вчителька Іршавського ліцею Ганна Глушко. Різноманітними засобами та методиками, молода спікерка плавно й невимушено переходила від однієї діяльності до іншої, залучивши до практичної роботи всіх присутніх. Мапа-квест, яка демонструвала маршрут Василька, пропонувала знайомство з персонажами казки через виконання завдань при переході за запропонованими QR-кодами. Виконання творчих вправ на швидкість, застосунок KAHOOT для перевірки знань лексичного змісту неологізмів та застарілих слів, вибір «так» чи «ні» при написанні слів іншомовного походження – це ще не всі завдання, з якими успішно справилися гості заходу. А наша молода майстриня була дуже схожою на неперевершену героїню роману «Чаликушу».
Перегорнута третя сторінка повісті «Казкова педагогіка». Задоволені чи не дуже, стомлені чи переповнені снагою, окрилені чи сумні, - мені невідомо. Знаю точно, що не байдужі. Кожен учасник принесе в свій заклад емоцію. Яка це буде емоція – залежить від кожного з нас.
Дякуємо майстриням, дякуємо присутнім, дякуємо за емоцію.
